Допит неповнолітнього: що потрібно знати якщо вам ще немає 18

Допит неповнолітнього: що потрібно знати якщо вам ще немає 18
550857 ПЕРЕГЛЯДІВ

Допит є однією з найпоширеніших слідчих дій та має важливе значення для збору доказів, за допомогою якого є можливість отримати відомості про подію правопорушення, осіб, які його вчинили, обставини події тощо. При цьому законодавством визначені чіткі вимоги до проведення допиту, які мають свої особливості коли допитуваним виступає дитина. Про ці особливості розповідає головний юрист Регіонального центру з надання БВПД у Миколаївській області Станіслав Онісіч.

 

Допит – це слідча дія, змістом якої є одержання показань від особи, яка володіє відомостями, що мають значення для розслідування. Слід зазначити, що кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює мінімального віку, з якого особа може бути допитана в якості свідка або потерпілого. Однак для дітей законом передбачено закріплення додаткових правових гарантій для захисту їх прав і законних інтересів.

 

Відповідно до Конвенції про права дитини дитиною є особа, яка не досягла повноліття, в Україні це 18 років. При цьому національним законодавством визначено поділ дітей на малолітніх (до досягнення 14 років) та неповнолітніх (від 14 до 18 років).

 

Насамперед слід зазначити, що допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться обов'язково у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – під час допиту може бути присутній лікар. При цьому до початку допиту зазначеним особам роз’яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.

 

Важливо! У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника (ч. 3 ст. 227 КПК України).

 

Часові обмеження

 

Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день. Проте тривалість перерви законодавством не встановлена. Питання вирішується на розсуд слідчого з врахуванням особливостей кожної дитини (віку, процесуального статусу, психічного здоров’я тощо).

 

Ще однією відмінністю є те, що особи, які не досягли шістнадцятирічного віку не попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання. Їм лише роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань.

 

Якщо говорити про допит неповнолітнього свідка чи потерпілого в судовому засіданні, то у випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відео конференції (ст. 354 КПК).

 

Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні

 

Допит неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого здійснюється згідно з нормами, передбаченими кримінально процесуальним законодавством України, у присутності захисника (ст. 490 КПК).

 

Якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а у разі необхідності - лікаря. До початку допиту зазначеним особам роз’яснюється їхнє право ставити запитання неповнолітньому підозрюваному чи обвинуваченому. При цьому, слідчий, дізнавач, прокурор вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесено до протоколу.

 

На завершення варто відзначити, що одним з ключових принципів захисту прав дитини є забезпечення її найкращих інтересів. Практичною реалізацією цього принципу, зокрема є запровадження в Україні моделі Барнахус у роботі з дітьми, які постраждали або стали свідками насильства.

Барнахус – це безпечне середовище для дітей, де спільно працюють спеціалісти різних сфер, надаючи необхідну підтримку дитині, що стала свідком або постраждала від насильства. Йдеться у першу чергу про психологічну, медичну, соціальну і юридичну підтримку. Разом з цим, спеціалісти центру сприяють правосуддю, дружньому до дитини, – створюють максимально нетравматичне середовище, у якому дитина може надати повну інформацію, необхідну для розслідування. Наразі в Україні працюють два подібні центри, у Миколаївській та Вінницькій областях

 

Важливо! Діти мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка передбачає захист та представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із системою БПД. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

 

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги:

 

https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

 

Мої відео