#Невідоме_про_відомих»: Олександр Касимено – відомий історик, директор Інституту історії Академії наук УРСР

#Невідоме_про_відомих»: Олександр Касимено – відомий історик, директор Інституту історії Академії наук УРСР
168318 ПЕРЕГЛЯДІВ

Олександр Карпович Касименко – випускник факультету соціального виховання Полтавського інституту народної освіти 1926 р. (нині – факультет історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка), видатний історик, автор програмних статей про завдання історичної науки в УРСР, дослідник історії Української РСР, доктор історичних наук (1959 р.), професор (1961 р.), організатор академічних історичних досліджень в УРСР, комсомольський і партійний активіст, учасник хору під керівництвом В. Верховинця. Відомий вчений народився 23 червня 1905 р. у селі Велика Бурімка Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Чорнобаївський район Черкаської області) в селянській сім’ї.

Професійний та науково-творчий шлях Олександра Карповича вражає: 1926–1932 рр. – викладач соціально-економічних дисциплін Полтавського індустріального технікуму та Полтавського сільгоспінституту, 1932–1933 рр. – завідувач кафедри цих дисциплін Інституту технології м’яса, одночасно – редактор партійної газети «Більшовик Полтавщини». З 1 вересня 1933 року – доцент, викладав дисципліну «Історія Росії та народів СРСР» (пізніше – «Історія України»), член редколегії наукових записок (праць) Полтавського державного педагогічного інституту, з 1 грудня 1934 року – завідувач кафедри історії.

1935–1939 рр. – викладач історії на курсах підготовки істориків для середніх шкіл та в педучилищі міста Полтави. 1939–1941 рр. – завідувач кафедри загальної історії, заступник директора Житомирського педагогічного інституту.
У роки Другої світової війни перебував в евакуації на партійній роботі: спочатку редагував обласну газету у м. Чкалов (нині – Оренбург); після визволення Києва – лектор ЦК КП(б)У, одночасно – старший викладач Київського педагогічного інституту (1944–1946 рр.), старший викладач кафедри історії міжнародних відносин і зовнішньої політики СРСР факультету міжнародних відносин Київського університету імені Т. Г. Шевченка (1945–1951 рр. – завідувач цієї кафедри).

У 1946 р. Олександр Карпович Касименко захистив кандидатську дисертацію «Панська Польща – плацдарм боротьби Антанти проти Радянської Росії (1918–1919 рр.)». Упродовж 17 років (1947–1964 рр.) він очолював провідний центр історичної науки – Інститут історії України АН УРСР. Під його керівництвом були видані двотомники з історії України та історії Києва. 1955 р. дослідник опублікував книгу «Російсько-українські взаємовідносини 1648 – початку 1651 року» і захистив її як докторську дисертацію.
З 1964 р. Олександр Карпович – заступник головного редактора Української Радянської Енциклопедії. Останні сім років свого життя він невтомно працював над багатотомною «Історією міст і сіл Української РСР». Вихід у світ цієї фундаментальної праці став важливою подією у науковому і громадсько-політичному житті республіки. Не випадково О. К. Касименко за неї був нагороджений (посмертно) Державною премією СРСР у галузі науки.
Не дивлячись на свою велику зайнятість, Олександр Карпович бував у своєму рідному селі, цікавився життям селян, давав цінні поради. Його ім’ям названа вулиця в селі, на якій до війни жили батьки вченого.
Життя і науково-творчий шлях Олександра Карповича Касименка є об’єктом досліджень багатьох вчених: Петро Тронько, Рем Симоненко, Євген Скляренко, Микола Лещенко, Леонід Булава, Олександр Білоусько, Олександр Єрмак, Віктор Ревегук описують його як видатного українського вченого світового масштабу, організатора академічної історичної науки, фундатора ґенези освіти з історичних спеціальностей, представника Новітньої історії Полтавщини.
Більше про Олександра Касименка можна дізнатись за посиланням:
http://historic.pnpu.edu.ua/index.php/kasumenko-oleksandr/

Мої відео