Коронавірусна реальність тисне на психологію батьків та дітей: поради психологині Тетяни Школяр

Коронавірусна реальність тисне на психологію батьків та дітей: поради психологині Тетяни Школяр
55782 ПЕРЕГЛЯДІВ

Діти втомилися від багатогодинних просиджувань за гаджетами, вони прагнуть живого спілкування. Карантин негативно вплинув на психологічне здоров'я всіх інстанцій освітнього навчання. Діти, батьки, вчителі стали відірваними від нормального життя. Постійне онлайн-спілкування показало, що батьки на грані зриву, вчителі хочуть повернутися до класу зі здоровими дітьми, а молодь звичайно ж не хоче бути ізольованою. Наприклад, учениця з Британії Емми розповіла, що карантин став для неї справжнім випробуванням. В школі її підтримували друзі, а зараз у неї депресія. Вона не знає, коли зможе вийти зі своєї кімнати. Можливо, спочатку звістка карантину була для школярів радісною. Але з часом вони усвідомили, що вони не мають поруч друзів, їх щоденний ритм життя не такий. Це почало їх непокоїти.
До того ж освітній процес — це не лише вивчення таблички множення, підмета, присудка чи віршів Т. Шевченка, це світ дитинства, навичок спілкування з іншими, самоорганізація та розвиток емпатії.
Нова коронавірусна реальність почала тиснути на психологію людини. За словами психологині Тетяни Школяр зараз існує вдосталь наукових публікацій, в яких мовиться про те, що ізоляція, як необхідний захід для зменшення поширення коронавірусної інфекції, призводити до різних психологічних наслідків. Це підвищений рівень тривожності, безсоння та емоційна нестабільність, психосоматичні прояви, посттравматичний синдром, депресія. І звичайно, вже спостерігається зростання тривожності, обсесивно-компульсивних тенденцій, домашнього насильства, а також поява панічних атак і емоційної нестійкості. За даними Національної поліції кількість звернень щодо домашнього насилля за період карантину збільшилося. Так, тільки протягом 2020 року надійшло 101 584 заяви.
"Загроза вірусу, невизначеність, соціальна ізоляція, зміна звичного ритму життя — ідеальні умови для розвитку і посилення тривоги й депресії. У цих умовах можуть загостритися психологічні проблеми, які існували у людини раніше. Якщо вона не може знайти способи з ними впоратися, то це може призвести до виникнення депресії та хронічного стресу. А хронічний стрес свого часу викликає постійний високий рівень адреналіну, який блокує імунну систему", - наголошує психологиня.
Проте, все залежить від індивідуальних особливостей людини. Від того, наскільки стійко вона себе почуває під час протиепідемічних обмежень. Тетяна Школяр говорить, що через страх захворіти на COVID-19, людина постійно знаходиться в тривозі. Вона відмовляється працювати, створює ізоляцію для дітей та інших членів родини, занадто часто використовує засоби дезінфекції. Це руйнує її життя. Тому важливо розуміти, що як раніше вже не буде. Як кажуть мудреці, що "якщо ти можеш вплинути на ситуацію — дій, а якщо не можеш, то прийми її". Тож пандемію коронавірусу необхідно прийняти. Зрозуміти, що як раніше не буде й починати жити по-іншому. Та навчити своїх дітей.
"Важливо розуміти, що діти "зчитують" стан своїх батьків, навіть якщо дорослі зовні не показують своєї тривожності. Вони мають адаптуватися до нових умов життя і допомогти своїм дітям в гармонійному розвитку", - стверджує психологиня Тетяна Школяр.
До того ж всі ми маємо навчитися використовувати цей непростий час з користю. Карантин не має стати на заваді творчому розвитку, створенню індивідуальних проєктів, любові одне до одного та повазі до ближнього.
"Гармонійний стан душі, спокій і врівноваженість — запорука міцного імунітету. Як тільки людина втрачає баланс, панікує, вразливість ще більше її охоплює. Позитивні емоції вранці, в обід, ввечері й перед сном, надважливі в наш час. Адже вони сприяють виробленню гормону задоволення та з користю діють на захисні сили організму", - говорить психологиня.
Ба більше, вона рекомендує щоденну релаксацію. Вона сприятиме нейтралізації шкідливого впливу хронічного стресу. А ще важливим фактором є робота з тілом. Заняття спортом, йогою, будь-які фізичні навантаження варто робити щодень. І звичайно ж здорове харчування та сон, наголошує Тетяна Школяр.
" Ви знаєте, що фізичні вправи збільшують активність мозку під час сну? Вони знижують рівень тривоги, підіймають наш настрій і заряджають енергією на весь день", - наголошує психологиня.
Крім того, спорт допомагає виробленню дофаміну, що науково теж доведено. А дофамін, добре відомо кожному, — це гормон радості й задоволення або гормон мотивації.
Також ми повинні навчитися дякувати іншим, поважати їх вчинки. А подяку активізує вироблення серотоніну — гормону настрою й емоційної стійкості. Він допомагає впоратися з поганими звичками.
"Подяці дуже важливо навчитись і дорослим, й дітям. Дві невеличкі дії (фізкультура й сон) можуть допомогти вам впоратися із лінню, із нудьгою, і зі стресами, й взагалі доброчинно вплинуть на весь ваш організм. Не нехтуйте сном. Особливо здоровим та якісним сном. Адже він сприяє зміцненню імунної системи людини. Під час стадії повільного сну людський організм виробляє гормони, які стимулюють ріст, розмноження клітин. Це є важливим регулятором пам'яті, реакції й зміцненню здоров'я в цілому ", - говорить психологиня.
До того ж Тетяна Школяр додає, що батьки мають більше часу проводити зі своїми дітьми. Обіймати їх, робити щось разом, спілкуватися. Ці методи допоможуть зменшити рівень тривожності, покращити імунітет й зміцнити взаємини й любов.

Мої відео